Методичні рекомендації

Творчий звіт педагогічного працівника (орієнтовний)

Звіт педагогічного працівника______________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
за час роботи у ________________________________________________________
(назва ПТНЗ)
з моменту останньої атестації по ___________________________ р.
Дайте відповідь на нижче перераховані запитання, а також висвітліть ті питання, які є важливими на Ваш погляд, але не відмічені в даному зразку.
Навчально-виховні функції, які Ви виконували протягом останніх п’яти років, які викладали дисципліни?
Які дисципліни викладаєте на момент атестації, обсяг педагогічного навантаження (з яких дисциплін, скільки годин з теорії, практики)?
Як досягаєте ефективності і якості роботи?
Які активні форми і методи навчання використовуєте:
— для контролю знань, умінь учнів;
— при викладанні нового матеріалу;
— для активізації пізнавальної діяльності учнів;
— для індивідуальної роботи із учнями тощо.?
Які навчально-методичні посібники підготували за звітний період:
підручники, навчальні посібники, методичні розробки, методичні доповіді, реферати, програми, статті тощо (вкажіть назву, рік виконання роботи, де друкувались, де виступали з доповідями)?
Чи вивчається досвід Вашої роботи, на яку тему, де вивчається і узагальнюється, де розповсюджений?
Яку навчально-виховну роботу виконували і виконуєте (наставник групи, завідувач кабінету, керівник гуртка тощо)?
Яку громадську роботу виконуєте?
Як підвищували свій професійний та методичний рівень за останні п’ять років (час і місце проходження курсів удосконалення педагогічної і фахової майстерності: КПК, стажування на виробництві)?
Яку педагогічну та методичну літературу за останні п’ять років Ви вивчали?
Заняття яких викладачів ПТНЗ відвідували з метою підвищення педагогічної майстерності, хто відвідував Ваші заняття, хто надавав Вам найбільшу допомогу в роботі?
Скільки разів і з яких питань Вас заслуховували на засіданнях методичної та педагогічної ради, ММС та методичної комісії?
Яка навчально-методична допомога Вам потрібна?
Ваші зауваження та пропозиції з організації навчально-методичної та виховної роботи в закладі.

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ № 42

 

 

Методичні рекомендації

щодо підготовки викладача до уроку

 

 

         Підготував методист

Коваль С.В.

 

 

 

 

с. Андріївка 2017 рік

 

 

ЗМІСТ

 

  1. Вступ
  2. Алгоритм складання плану уроку
  3. Алгоритм складання плану-конспекту уроку
  4. Підготовка викладача до уроку
  5. Схема тематичного планування
  6. Схема плана-конспекту уроку

 

Вступ

Початківець викладач, який би предмет він не викладав, нерідко стикається з проблемою неправильного розподілу часу заняття. Тому розподіляти час, що витрачається на пояснення нової теми, її закріплення та опитування учнів слід заздалегідь: це дозволить уникнути небажаних пауз, а також «зім’ятих», квапливих пояснень. Саме тому викладачі зі стажем вважають, що правильно скласти план уроку і дотримуватися регламенту набагато корисніше, ніж орієнтуватися виключно на власний досвід.

Як правильно скласти план уроку?

 

Перш за все, потрібно приділити невеликий проміжок часу спочатку заняття для опитування учнів по раніше засвоєному навчального матеріалу, тематично пов’язаного з матеріалом, який належить пояснювати. Зазвичай на таке опитування відводитися від 3 до 5 хвилин. Під час опитування учні згадують пройдене, їх увагу та здатність засвоювати нову інформацію підвищуються. Наступні 20-25 хвилин необхідно присвятити поясненню нової теми. Ваші учні краще запам’ятають матеріал, якщо він буде супроводжуватися показом макетів, схем, таблиць, відео-, аудіоматеріалами і прикладами.

Необхідно рівномірно розподілити час для усного пояснення та роботи з наочними посібниками. Це дозволить активізувати відразу декілька механізмів запам’ятовування, покращуючи його якість. Останні 10-15 хвилин уроку потрібно залишити для закріплення щойно пройденого матеріалу. Для того щоб зробити план уроку максимально зручним, іноді згодом у нього доводиться вносити корективи. Наприклад, можна збільшити час для закріплення матеріалу, включивши в нього короткий п’ятихвилинний письмове опитування. Це дозволить оцінити якість знань учнів і своєї роботи.

 

Що краще: скористатися готовим планом або більш правильно скласти план уроку самостійно?

В принципі, можливий і той і інший варіант. Іноді для початківця викладача легше скористатися готовим методичним матеріалом. Проте з часом більшість педагогів  вважають за краще самостійно скласти план уроку і працювати за індивідуальною схемою. Правильно складений план уроку дозволяє раціонально використовувати час заняття і значно збільшує його ефективність.

 

 

Алгоритм складання плану уроку

 

  1. План уроку повинен мати такі елементи: тема і завдання; етапи уроку, із зазначенням часу проведення; методи і зміст перевірки знань; послідовність і методи вивчення нового матеріалу; перелік демонстрацій; перелік технічних засобів навчання; завдання і вправи з їх вирішенням; домашнє завдання.

 

  1. При складанні плану уроку педагог, перш за все, виявляє цілі і завдання уроку. На одному уроці вирішується зазвичай не одна, а кілька завдань, проте, вчитель повинен виявити кілька основних завдань.

Завдання, зазначені в плані поділяються на освітні, розвиваючі, і виховують. При постановці занадто великої кількості завдань більшість з них не зможе бути повністю виконано і до кінця вирішено.

 

  1. Далі викладач відбирає необхідний для засвоєння фактичний матеріал, вивчаючи підручник, і встановлює обсяг і зміст матеріалу. Тут же підбирається науково-популярна та методична література, в якій міститься матеріал, корисний для викладача. Все це потрібно для складання структури уроку, розбивання його на етапи, розподіл часу на кожний з них.

 

4.Перед уроком необхідно підібрати обладнання для демонстраційних дослідів і показів, обов’язково перевіривши його і прокрутивши досвід для переконання, що всі прилади спрацюють і не підведуть педагога в момент, який дуже люблять учні. У плані уроку вказується лише перелік найменувань обладнання без технічних характеристик.

 

Алгоритм складання плану-конспекту уроку

 

  1. Визначте головну тему уроку. Зазвичай тема випливає з тематичного плану і навчальної програми по конкретному предмету.

 

  1. Вкажіть тип уроку: урок ознайомлення з новою інформацією або урок закріплення пройденого матеріалу, комбінований урок, повторювально-узагальнюючий, контрольний урок та інші.

 

  1. Позначте цілі майбутнього уроку. Ідеальний урок переслідує комплекс цілей: освітні (одержання нових знань, поглиблення отриманих раніше знань, закріплення теорії практичними заняттями); розвиваючі (викладач прагне розвинути мислення, спостереження, творча уява та інше) і виховні (естетичне виховання, моральне, розвиток самостійності, любов до праці та інше).

 

  1. Далі позначте завдання уроку, тобто що саме ви припускаєте зробити, щоб досягти вищеназваних цілей.

 

  1. Вкажіть матеріально-технічне оснащення, яке потрібно вам і учням на уроці. Сюди входять картки із завданнями, все наочні посібники, ілюстрації, відеофільми, комп’ютерні програми, плакати та інший додатковий матеріал.

 

  1. Опишіть хід уроку: які ви будете використовувати методи і прийоми у навчанні, що потрібно від учнів. Це змістовна і сама об’ємна частина вашого плану-конспекту. Продумайте, як пов’язати початок уроку з уже засвоєним матеріалом, налаштувати учнів на роботу, зацікавити учнів. Найбільшу частину уроку відведіть на вивчення нових понять і способів дії, на теоретичні відомості, підкріплені прикладами. Далі опишіть, як ви припускаєте сформувати вміння та навички, організувати зворотний зв’язок з учнями, вкажіть приблизні види контролю. Після цього вкажіть домашнє завдання. Останнім пунктом змістовної частини уроку позначте узагальнюючі висновки, щоб закріпити в учнів сенс проведеного уроку.

 

  1. В кінці уроку передбачається оцінка роботи учнів з коментарями та виставляння оцінок.

 

Підготовка викладача до уроку

Підготовка викладача до уроку складається з двох органічно пов’язаних між собою етапів: планування системи уроків з теми і конкретизації цього планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих уроків.

 

Тематичне планування призначене для визначення оптимальних шляхів реалізації освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчально-виховного процесу в системі уроків і позаурочних занять з даної теми або розділу навчальної програми. До цієї системи, в залежності від основної дидактичної мети, можуть ввійти як уроки різних типів і видів, так і інші форми організації  позаурочної роботи учнів.

 

Успіх тематичного планування залежить від того, наскільки чітко викладач уявляє собі, що повинні учні міцно засвоїти, з чим познайомитися, що вміти, знати і т.д. Тому тематичне планування розпочинається з ретельного вивчення викладачем навчальної програми з предмету, освітніх стандартів, визначення основних виховних і розвивальних завдань у межах навчального предмету в цілому і з даної теми, зокрема. Тільки в результаті такої попередньої роботи можна зрозуміти значення кожного «народжуваного» в тематичному плані уроку. Інакше, замість системи взаємопов’язаних уроків отримаємо випадковий «набір» уроків.

 

 

Схема тематичного планування

 

  1. Назва теми:

 

1) мета (загальна дидактична) уроку або системи уроків;

 

2) тип уроку (уроків);

 

3) спільні методи навчання (репродуктивні або продуктивні);

 

4) обладнання і основні джерела інформації;

 

5) види контрольних робіт на основі системи уроків.

 

  1. Актуалізація:

 

1) опорні знання (поняття і факти) і способи дії;

2) типи самостійних робіт.

 

  1. Формування нових понять і способів дії:

 

1) нові поняття і способи дії;

 

2) головні і другорядні проблеми та типи самостійних робіт.

 

  1. Застосування (формування умінь та навичок):

 

1) типи самостійних робіт;

 

2) міжпредметні зв’язки.

 

  1. Домашнє завдання:

 

1) повторення (обсяг навчального матеріалу);

 

2) типи самостійних робіт.

 

Основою тематичного планування в даній схемі слугує дидактична структура уроку, компоненти якої містять елементи знань (понять) і способів дій, типи самостійних робіт, тобто зміст і способи навчання.

 

Розпочинаючи планування системи уроків з чергової теми, викладач повинен чітко уявити якими опорними знаннями, уміннями і навичками уже володіють учні, які види наступних зв’язків (предметних, міжпредметних) можуть і повинні на їх основі актуалізуватися. Тільки після цього можна розробляти конкретні програми роботи учнів з даної теми.

 

В цих програмах педагог чітко визначає якими основними знаннями, уміннями і навичками повинен оволодіти учень при вивченні матеріалу з даної теми. В програмі перелічуються основні поняття і закономірності, які вводяться в даній темі; найважливіші відомості про навчальні явища, процеси, події і т.д.; характеризуються типи задач, які учні повинні навчитися розв’язувати, а також очікуваний приріст у знаннях, уміннях і навичках учнів, що має відбутися в результаті вивчення теми.

 

Викладач планує також формування в учнів умінь навчально-дослідницької діяльності, накреслює основні завдання виховання відповідального ставлення їх до навчального матеріалу, до тих видів діяльності, які здійснюватимуть учні в процесі вивчення даної теми.

 

Саме цілеспрямованість викладача при здійсненні тематичного планування, конкретизація ним найближчих завдань навчання і є власне управлінням процесом навчально-пізнавальною діяльністю учнів в системі уроків, основою його творчого підходу до поурочного планування структури і змісту майбутньої діяльності на уроці, до визначення системи та послідовності власних дій і дій учнів на кожному уроці. Тільки після визначення дидактичних завдань до кожної теми в цілому, можна розпочинати підготовку до кожного конкретного уроку.

 

В чому ж полягає безпосередня підготовка викладача до уроку? Що таке поурочне планування?

 

Безпосередня підготовка викладача до уроку — це планування уроку, конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному викладачу, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми, знання викладачем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і розробці технології його проведення виділяються дві взаємопов’язані частини: 1) осмислення мети уроку, кожного його кроку; 2) запис у спеціальному зошиті в тій чи іншій формі плану уроку.

 

Мета уроку визначається на основі змісту матеріалу, матеріальної бази училища і характеру такої діяльності учня з навчальним матеріалом, яку можна організувати в даній навчальній ситуації. На цьому етапі підготовки уроку викладач на основі розумового експерименту здійснює прогнозування майбутнього уроку, «прокручує» його в думці, розробляє своєрідний сценарій власних дій і дій учнів у їх єдності. І лише після визначення основного змісту і напрямку власної діяльності і діяльності учнів, викладач добирає необхідний і достатній матеріал, який повинні засвоїти учні, накреслює послідовність введення в обіг тих чи інших понять, які будуть вивчатися на уроці; добирає найвиразніший матеріал, що спонукатиме до активної розумової діяльності учнів, накреслює орієнтири у вигляді узагальнених запитань, проблемних завдань та ін.

 

В процесі підготовки уроку увага викладача повинна бути привернута до педагогічного передбачення, прогнозування можливого повороту думки учнів при розв’язанні конкретних навчальних завдань. Підготовка викладача до уроку охоплює, таким чином, не лише ретельний аналіз навчального матеріалу, його структурування у відповідності з етапами його вивчення, але й можливі запитання, відповіді, судження самих учнів. Чим ретельніше буде здійснений такий аналіз, тим менша ймовірність зустрітися з зовсім неочікуваними ситуаціями в процесі проведення уроку.

 

Після ретельного аналізу, обдумування композицій уроку викладач здійснює запис плану-конспекту уроку. Досвідчені викладачі обмежуються короткими записами, початківцям варто писати більш розгорнуті плани-конспекти уроку.

 

План уроку –  це початок творчого пошуку, засіб ефективності уроку, реалізація задуму викладача, ґрунт натхнення і талановитої імпровізації. В ньому відображається тема уроку, група, в якій він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаються форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекція навчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку.

 

В плані уроку уточнюється його структура, визначається орієнтовна міра часу на різні види роботи, передбачаються заходи перевірки успішності навчання учнів, конкретизуються їх прізвища, кого планується опитати, перевірити тощо.

 

Успіх уроку залежить не тільки від старанної підготовки до нього викладача, але й від підготовки самих учнів до роботи на уроці, від того психологічного настрою, з яким вони приходять на урок. Підготовка учнів до наступного уроку в системі уроків передбачає:

 

  • ознайомлення учнів з планом їх роботи на наступних уроках в системі уроків з теми;

 

  • орієнтацію учнів на їх попереднє ознайомлення з окремими розділами або темами підручника, читання науково-популярної й художньої літератури з проблем наступного уроку, проведення спостережень та нескладних дослідів, які можуть сприяти вивченню нового матеріалу.

 

Можна рекомендувати наступну схему плану-конспекту уроку:

 

Схема плану-конспекту уроку

 

  • Тема програми.
  1. Тема уроку.
  2. Мета уроку:
  3. Завдання: а) освітні; б) виховні; в) розвиваючі.
  4. Тип уроку.
  5. Вид уроку.
  6. Методи: а) навчання; б) викладання.
  7. Матеріально-технічне і дидактичне оснащення уроку: 1) Обладнання. 2) Прилади. 3) Інструмент (робочий, вимірювальний). 4) Еталони. 5) Заготовки, матеріали. 6) Наочні посібники. 7) Дидактичний матеріал. 8) Технічні засоби навчання.
  8. Міжпредметні зв’язки.
  9. Передові інноваційні методи праці.
  10. Література.

Хід уроку по етапах

 

 

ПЛАН  УРОКУ

                          20   р.

 

Група №                                                                                                

Професія:                                                                                               

Предмет:                                                                                                

Тема:                                                                                                               

Тема уроку:                                                                                                    

Мета:                                                                                                               

Тип уроку:                                                                                                      

Методи проведення:                                                                            

Матеріальне оснащення:                                                                    

Структура уроку

  1. Організаційний момент

1.1._____________________________

1.2._____________________________

  1. Актуалізація опорних знань учнів

2.1._____________________________

2.2._____________________________

  1. Формування нових знань учнів

3.1._____________________________

3.2._____________________________

3.3._____________________________

  1. Застосування та закріплення здобутих знань

4.1._____________________________

4.2._____________________________

  1. Підведення підсумків уроку і оцінка знань учнів
  2. Інструктаж домашнього завдання

 

для кожного елементу визначити термін часу

структура визначається в залежності від типу та мети уроку

для кожного елементу – перелік питань, стислий опис тощо.